Джек Стейнбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джек Стейнбергер
Jack Steinberger
Ім'я при народженнінім. Hans Jakob Steinberger
Народився25 травня 1921(1921-05-25) (103 роки)
Бад-Кіссінген, Німеччина
Помер12 грудня 2020(2020-12-12)[1] (99 років)
Женева, Швейцарія
Країна Німеччина
 США
 Швейцарія
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materЧиказький університет
Іллінойський технологічний інститут
середня школа Нью-Трієраd
Галузьфізика
ЗакладКолумбійський університет
CERN
Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівникЕдвард Теллер
Аспіранти, докторантиМелвін Шварц
ЧленствоНаціональна академія дей-Лінчей
Гайдельберзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Європейська академія[2]
Національна академія наук США
ДітиNed Steinbergerd
Julia K. Steinbergerd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1988)

Джек Стейнбергер (англ. Jack Steinberger; 25 травня 1921, Бад-Кіссінген, Німеччина12 грудня 2020) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики (1988) за відкриття і дослідження нейтрино і антинейтрино.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Німеччині. У 1935 році сім'я Стейнбергер емігрувала в США. Там закінчив Чиказький університет, отримавши ступінь бакалавра 1942 року. Потім до 1945 року працював у радіаційній лабораторії Массачусетського технологічного інституту, займаючись дослідженням фізики елементарних частинок. У 1948 році захистив докторську дисертацію з теми дослідження мюонів (мю-мезонів) у космічних променях і відкриття явища розпаду мюонів на електрон, позитрон, нейтрино і антинейтрино.

У 1949—1950 рр. Джек Стейнбергер — на посаді професора Каліфорнійського університету в Берклі. У 1950—1968 рр. — професор Колумбійського університету. Став членом Гайдельберзької академії наук.

У 1962 році Стейнбергер спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем вперше ідентифікував нейтрино не в космічних променях, а в отриманих в лабораторних умовах променях високої енергії. Продовжуючи потім удосконалювати техніку експерименту з нейтрино Стейнбергер відкрив існування двох різних видів нейтрино і антинейтрино — електронного і мюонного, що значно розширило уявлення про будову речовини. У 1968—1986 — провідний науковий співробітник, а потім науковий керівник і директор Європейського центру ядерних досліджень у Швейцарії (ЦЕРН). З 1986 року веде наукову та викладацьку роботу в Італії.

У 1988 році Стейнбергер, спільно з Леоном Ледерманом і Мелвіном Шварцем, був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т. 1-2, Москва, Прогрес, 1992
  • Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976—2005
  • Великий енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1997
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
  • С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9

Посилання

[ред. | ред. код]