Глухий губно-зубний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий губно-зубний африкат
p̪f
Звучання
noicon

Глухий губно-зубний африкат ([p̪͡f] у МФА) — рідкісний приголосний-африкат, що починається як губно-зубний проривний [p̪] та закінчується як глухий губно-зубний фрикативний [f].

Цей звук є у діалекті СіНкуна мови тсонга, як-от у слові [tiɱp̪͡fuβu] — «гіпопотами», а також аспірована його версія [ɱp̪͡fʰuka] — «відстань» (на відміну від [ɱfutsu] — «черепаха», що показує, що звук [p] не є епентезою). Також у цьому діалекті є дзвінкий губно-зубний африкат, [b̪͡v], наприклад у слові [ʃileb̪͡vu] — «підборіддя». У згаданому діалекті немає глухого губно-зубного фрикативного [f], є лише глухий губно-губний фрикативний, наприклад, [ɸu] — «завершений». (Втім, є обидва дзвінкі фрикативні: [β] та [v].)

У німецькій мові є подібний звук, /p͡f/ у слові Pfeffer /ˈp͡fɛfɐ/ ('перець') та у слові Apfel /ˈap͡fəl/ ('яблуко'). Через фонотактичні обмеження, цей звук не виникає після подовження голосних, дифтонгів або фонеми /l/. Відрізняється від справжнього губно-зубного африката тим, що починається, як губно-губний звук, після чого при вимові нижня губа трохи висувається назад, і звук завершується як фрикативний.

Звук може виникати в англійській мові у словах, де один склад завершується на «p» та наступний починається з «f», як у наступних словах: «helpful», «stepfather».

Властивості

[ред. | ред. код]
  • Спосіб творення — несибілянтний африкат.
  • Є два варіанти творення проривної частини звуку:
    • Губно-губний, тобто артикулюється обидвома губами. Африкат з таким проривним звуком зветься губним-губно-зубним.
    • Губно-зубний, тобто артикулюється нижньою губою та верхніми зубами.
  • Місце творення фрикативної частини звуку — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.


Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Переклад Примітки
Бурушаскі[джерело?] iphusimi [ip̪͡fusimi] 'він його зав'язує' Варіюється з /pʰ/. Також може звучати, як /f/.
Англійська Деякі носії helpful [ˈhɛɫp̚ˌp̪͡fəɫ] 'корисний' Виникає в деяких мовців при стику приголосних /pf/
info [ˈɪɱˌp̪͡fəʊ̯] 'інформація' Алофон /f/ після носових приголосних, виникає як епентеза, зазвичай під час швидкої розмови.
Німецька Стандартизована[1] Pfirsiche [ˈp͡fɪɐ̯zɪçə] 'персики' Губний-губно-зубний[1] . Виник на місці /p/ при пересуванні приголосних у верхньонімецькій у VIII сторіччі[2]. Див. Фонетика і фонологія німецької мови
Швейцарська[3][4] Soipfe [ˈz̥oi̯p͡fə] 'мило' Губний-губно-зубний. Приклад з цюрихського діалекту.
Італійська Деякі центрально-

південні діалекти[5]

infatti [iɱˈp̪͡fät̪̚t̪i] 'дійсно, звичайно' Губно-зубний, алофон /f/ після носових[5].
Люксембурзька[6] Kampf [ˈkʰɑmp͡f] 'бій' Тільки у запозиченнях з німецької[6].
Нгіті[7] pfɔ̀mvɔ [p̪͡fɔ̀ɱ(b̪)vɔ̄] 'дух води' Рідше [p͡ɸ][8]
Кіньяруанда gupfundikira [gup̪͡fu:ndiciɾa] 'зачиняти'
Мандаринська Сіаньський діалект 猪/豬 zhū [p̪͡fú²¹] 'свиня' Через огублення ретрофлексних проривних у середньокитайській.
Словенська pfenig [ˈp̪féːnìk] 'пфеніг' Трапляється рідко, переважно у запозиченнях з німецької.
Сопвома[9] ōpfǒ [o̞˧p̪͡fo̞˦] 'батько' У деяких словах може звучати, як аспірований [p̪͡fʰ].
Тсонга діалект СіНкуна timpfuvu [tiɱp̪͡fuβu] 'гіпопопотами' Протиставляється придиховій формі того ж звуку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Mangold, (2005), с. 45.
  2. Fausto Cercignani, The Consonants of German: Synchrony and Diachrony, Milano, Cisalpino, 1979.
  3. Fleischer та Schmid, (2006), с. 244.
  4. Marti, (1985), с. ?.
  5. а б Canepari, (1992), с. 71.
  6. а б Gilles та Trouvain, (2013), с. 72.
  7. Kutsch Lojenga, (1994), с. 31.
  8. Kutsch Lojenga, (1994), с. 45.
  9. Giridhar, P P. «Mao Naga Grammar.» 1994, p. 26. https://archive.org/details/dli.language.2262/page/n9/mode/2up

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Fleischer, Jürg; Schmid, Stephan (2006), Zurich German (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 243—253, doi:10.1017/S0025100306002441
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278
  • Kutsch Lojenga, Constance (1994), Ngiti: a Central-Sudanic language of Zaire, Köln: Rüdiger Köppe Verlag, ISBN 978-3-927620-71-1
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th), Mannheim: Dudenverlag, ISBN 978-3-411-04066-7
  • Marti, Werner (1985), Berndeutsch-Grammatik, Bern: Francke, ISBN 3-7720-1587-5

Посилання

[ред. | ред. код]