Народна Республіка Болгарія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
|currency = Болгарський лев |
|currency = Болгарський лев |
||
}} |
}} |
||
'''Народна Республіка Болгарія''' (НРБ) ({{lang-bg|Народна Република България (НРБ)}})— офіційна назва [[Болгарія|Болгарської]] республіки у 1946—1990, коли вона була під владою [[Болгарська комуністична партія|Болгарської комуністичної партії]] (БКП) и [[Болгарської Аграрного Народного Союзу]] (БЗНС). В цей час Болгарія була членом [[Варшавський договір (1955)|Варшавського блоку]] і [[Рада економічної взаємодопомоги|РЕВ]]. |
'''Народна Республіка Болгарія''' (НРБ) ({{lang-bg|Народна Република България (НРБ)}})— офіційна назва [[Болгарія|Болгарської]] республіки у 1946—1990, коли вона була під владою [[Болгарська комуністична партія|Болгарської комуністичної партії]] (БКП) и [[Болгарський землеробський народний союз|Болгарської Аграрного Народного Союзу]] (БЗНС). В цей час Болгарія була членом [[Варшавський договір (1955)|Варшавського блоку]] і [[Рада економічної взаємодопомоги|РЕВ]]. |
||
У 1989, були розпочаті ліберальні реформи і [[Тодор Живков|Тодора Живкова]] було відсторонено від влади. У 1990 році БКП змінила свою назву на [[Болгарська соціалістична партія]] (БСП), і прийняла [[лівоцентризм|лівоцентристську]] політичну ідеологію замість [[марксизм-ленінізм|марксизму-ленінізму]]. Після перших вільних виборів (виграла БСП), що відбувся в Болгарії, назва країни була змінена на Республіка Болгарія. |
У 1989, були розпочаті ліберальні реформи і [[Тодор Живков|Тодора Живкова]] було відсторонено від влади. У 1990 році БКП змінила свою назву на [[Болгарська соціалістична партія]] (БСП), і прийняла [[лівоцентризм|лівоцентристську]] політичну ідеологію замість [[марксизм-ленінізм|марксизму-ленінізму]]. Після перших вільних виборів (виграла БСП), що відбувся в Болгарії, назва країни була змінена на Республіка Болгарія. |
||
Версія за 13:29, 21 березня 2019
| Народна Република България Народна Республіка Болгарія | |||||
| Сателіт Радянського Союзу | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Mila Rodino | |||||
 | |||||
| Столиця | Софія | ||||
| Мови | болгарська | ||||
| Форма правління | Соціалістична республіка, однопартійна комуністична держава | ||||
| Президент | |||||
| - 1946-1947 (перший) | Васил Коларов | ||||
| - 1989-1990 (останній) | Петр Младенов | ||||
| Голова Рада міністрів | |||||
| - 1946-1949 (перший) | Георгій Димитров | ||||
| - 1990 (останній) | Андрей Луканов | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - Засновано | 15 вересня 1946 | ||||
| - Ліквідовано | 15 листопада 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1989 | 110 910 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1989 | 8 990 055 осіб | ||||
| Густота | 81,1 осіб/км² | ||||
| Валюта | Болгарський лев | ||||
| |||||
Народна Республіка Болгарія (НРБ) (болг. Народна Република България (НРБ))— офіційна назва Болгарської республіки у 1946—1990, коли вона була під владою Болгарської комуністичної партії (БКП) и Болгарської Аграрного Народного Союзу (БЗНС). В цей час Болгарія була членом Варшавського блоку і РЕВ.
У 1989, були розпочаті ліберальні реформи і Тодора Живкова було відсторонено від влади. У 1990 році БКП змінила свою назву на Болгарська соціалістична партія (БСП), і прийняла лівоцентристську політичну ідеологію замість марксизму-ленінізму. Після перших вільних виборів (виграла БСП), що відбувся в Болгарії, назва країни була змінена на Республіка Болгарія.
Історія
Перші роки й епоха Червенкова
Хоча Королівство Болгарія змінила союзників і оголосила війну Нацистській Німеччині 7 вересня, 9 вересня 1944 відбувся державний переворот за підтримки Червоної армії, встановлено новий уряд на чолі з Комуністичним Вітчизняним фронтом.
У 1946, Георгій Димитров, близький друг Йосипа Сталіна, став прем'єр-міністром. У тому ж році проведено референдум, на якому 95 % виборців висловилися за скасування монархії та підтримало створення республіки. Майже відразу ж після цього Болгарія була оголошена Народною Республікою. Юний цар Симеон II втік з країни зі своєю сестрою та матір'ю. Васил Коларов очолив державу до прийняття нової конституції в 1947.
У 1948-1949, мусульманські, православні, протестантські та римо-католицькі релігійні організації було обмежено або заборонено[1].
У 1950 році, після смерті Василя Коларова й за рік до того Георгія Димитрова, Вилко Червенков став прем'єр-міністром. Черников почав процес форсованої індустріалізації. Проте, підтримка курсу Червенкова, навіть у Комуністичній партії, була занадто мала, тому за рік після смерті Сталіна, Червенкова було скинуто і призначено молодого Тодора Живкова. Червенков залишився на посаді прем'єр-міністра до квітня 1956 року, коли він був остаточно звільнений і замінений Антоном Юговим.
Епоха Живкова
Тодор Живков керував Болгарією протягом наступних 33 років, будучи повністю лояльним до СРСР, але проводив більш помірковану політику. Були відновлені відносини з Югославією і Грецією. Обмежена ступінь свободи вираження думок була відновлена, гоніння на церкву було припинено.
Повстання у Польщі і Угорщини в 1956 не поширилися на Болгарію, партія обмежила інтелектуальну та літературну свободу, за для запобіганню такому спалаху. У 1960-х роках було прийнято деякі економічні реформи, які дозволили вільний продаж продукції, що перевищувала план. Країна стала найпопулярнішим туристичним напрямом для країн Східного Блоку. Болгарія також стала великою виробничою базою сигарет і шоколаду, які було важко придбати в інших соціалістичних країнах.
Югов пішов на пенсію у 1962 році, Живков став і прем'єр-міністром, і партійним секретарем. У 1971 році з прийняттям нової Конституції, Живков став Головою Державної ради і зробив Станко Тодорова прем'єр-міністром. Живков залишився на посаді при зміні радянського керівництва від Хрущова до Брежнєва в 1964 році, а в 1968 знову продемонстрував свою лояльність по відношенню до Радянського Союзу, беручи участь у вторгненні в Чехословаччину. Болгарія була найлояльнішим європейським союзником СРСР.
Падіння комуністичного режиму
З огляду на перебудову в СРСР 10 листопада 1989 року Живкова знято з посади й замінено міністром закордонних справ Петром Младеновим.
У лютому 1990, Комуністична партія добровільно відмовилася від своєї абсолютної влади і в червні 1990, було проведено перші, з 1946 року, вільні багатопартійні вибори.
Уряд і політика
Народна Республіка Болгарія була однопартійною комуністичною державою. Болгарська комуністична партія створила велику номенклатуру на кожному організаційному рівні. Конституція змінювалася кілька разів, проте Живковська Конституції була найдовготривалішою. Згідно зі статтею 1 Конституції, «Народна Республіка Болгарія є соціалістичною державою, на чолі з трудящими села і міста. Провідною силою в суспільстві та політиці є Болгарська комуністична партія».
НРБ функціонувала як однопартійна народна демократія, з народними комітетами, що представляли місцеве самоврядування. Їх роль полягала у здійсненні рішень партії у їх областях, і в той же час спиратися на громадську думку в процесі прийняття рішень. В кінці 1980-х, БКП, за оцінками, мала 1 000 000 членів — більше 10 % населення.
Військо
Після проголошення Народної Республікаи в Болгарії в 1946 році, військові швидко прийняли радянську військову доктрину та організацію. Країна отримала велику кількість радянських озброєнь. До 1988 року, Болгарська народна армія (болг. Българска народна армия) мала 152 000 вояків[2], — Сухопутні війська, ВМС, ВПС і ППО, ракетні війська.
БНР мала значну кількість озброєння для країни такого розміру — 3000 танків , 2000 броньованих машин, 2500 крупнокаліберних артилерійських систем, понад 500 бойових літаків, а також 67 «Скадів», 24 SS-23 і десяток FROG-7 .[3][4][5]
Див. також
Примітки
- ↑ http://www.country-data.com/cgi-bin/query/r-1832.html
- ↑ Bulgaria — Military Personnel
- ↑ http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0208)
- ↑ http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0209)
- ↑ http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0210)
| |||||||||||
| |||||||||||
|
