Левкіпп: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
м стиль
 
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| місце_проживання =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| інші_імена =
| зображення = Leucippe_(portrait).jpg
| зображення = Pinacoteca Querini Stampalia - Leucippus - Luca Giordano.jpg
| розмір_зображення = 200px
| розмір_зображення = 200px
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =
Рядок 43: Рядок 43:
Філософія Левкіппа вперше поєднує поняття «[[буття]]» з поняттям «[[першоелемент]]» у понятті про [[атом]] — неподільну частинку, яка рухається в порожнечі. Про Левкіппа не збереглося майже жодних відомостей, однак про [[Демокрит]]а, його видатного учня, існує досить велика кількість суперечливих фактів.
Філософія Левкіппа вперше поєднує поняття «[[буття]]» з поняттям «[[першоелемент]]» у понятті про [[атом]] — неподільну частинку, яка рухається в порожнечі. Про Левкіппа не збереглося майже жодних відомостей, однак про [[Демокрит]]а, його видатного учня, існує досить велика кількість суперечливих фактів.


Діяльність Демокрита (460–370 pp. до н. е.), за свідченнями античних авторів, була спрямована на розвиток вчення '''Левкіппа'''. Тому вчення про [[атомізм]] розглядається як теорія Левкіппа — Демокрита. В ній зберігається елейська концепція вічного, сталого і непорушного буття (як і самі атоми). Зберігається і характер чуттєвого існування (лише в [[уява|уяві]], а не в думці) розмаїття навколишнього світу: «Лише в уяві існує [[колір]], солодке, гірке. Насправді ж існують лише атоми і порожнеча». На відміну від [[елеати|елеатів]], змушених заперечувати реальність даного в чуттях [[рух]]у, Демокрит приймає ідею [[Емпедокл]]а і [[Анаксагор]]а про множинність фундаменту світу. Поділ дійсності на нескінченну множину атомів (неподільні елементи), однакових за своєю структурою, але відмінних за формою, [[вага|вагою]], і нескінченну порожнечу як реальну умову руху атомів, дає змогу теоретично розв'язати проблему єдиного буття і різноманітності даної в чуттях дійсності. В понятті атома знаходить своє відносне завершення принцип [[індивідуалізація|індивідуалізації]] (розділення на нескінченну множину часточок, серед яких немає жодної абсолютно тотожної іншій) цілісно-мінливого (у [[іонійці]]в) або цілісно-незмінного (у елеатів) [[Космос]]у.
Діяльність Демокрита (460–370 pp. до н. е.), за свідченнями античних авторів, була спрямована на розвиток вчення Левкіппа. Тому вчення про [[атомізм]] розглядають як теорію Левкіппа — Демокрита. В ній зберігається елейська концепція вічного, сталого і непорушного буття (як і самі атоми). Зберігається і характер чуттєвого існування (лише в [[уява|уяві]], а не в думці) розмаїття навколишнього світу: «Лише в уяві існує [[колір]], солодке, гірке. Насправді ж існують лише атоми і порожнеча». На відміну від [[елеати|елеатів]], змушених заперечувати реальність даного в чуттях [[рух]]у, Демокрит приймає ідею [[Емпедокл]]а і [[Анаксагор]]а про множинність фундаменту світу. Поділ дійсності на нескінченну множину атомів (неподільні елементи), однакових за своєю структурою, але відмінних за формою, [[вага|вагою]], і нескінченну порожнечу як реальну умову руху атомів, дає змогу теоретично розв'язати проблему єдиного буття і різноманітності даної в чуттях дійсності. В понятті атома знаходить своє відносне завершення принцип [[індивідуалізація|індивідуалізації]] (розділення на нескінченну множину часточок, серед яких немає жодної абсолютно тотожної іншій) цілісно-мінливого (у [[іонійці]]в) або цілісно-незмінного (у елеатів) [[Космос]]у.


[[Атом]]и рухаються і утворюють найрізноманітніші з'єднання, які сприймаються людьми як різні речі, процеси, що виникають і зникають. Але це розмаїття, стверджує Демокрит, удаване: немає різних речей, процесів, є лише різні з'єднання одних і тих самих атомів. Атомізм можна розглядати як філософське усвідомлення реальної життєвої ситуації в [[рабовласницьке суспільство|рабовласницькому суспільстві]], адже атоми тотожні своєю неподільністю і відрізняються лише зовнішньою, тілесною формою, як і люди тотожні в своїй «[[людяність|людяності]]», але різні за зовнішністю. Ці атоми рухаються відповідно до необхідності в порожнечі, так і люди рухаються відповідно до свого місця в суспільному житті. Соціальний підтекст атомістичної теорії яскраво демонструє римський переклад грецького слова «атом» — «[[індивід]]».
[[Атом]]и рухаються і утворюють найрізноманітніші з'єднання, які сприймаються людьми як різні речі, процеси, що виникають і зникають. Але це розмаїття, стверджує Демокрит, удаване: немає різних речей, процесів, є лише різні з'єднання одних і тих самих атомів. Атомізм можна розглядати як філософське усвідомлення реальної життєвої ситуації в [[рабовласницьке суспільство|рабовласницькому суспільстві]], адже атоми тотожні своєю неподільністю і відрізняються лише зовнішньою, тілесною формою, як і люди тотожні в своїй «[[людяність|людяності]]», але різні за зовнішністю. Ці атоми рухаються відповідно до необхідності в порожнечі, так і люди рухаються відповідно до свого місця в суспільному житті. Соціальний підтекст атомістичної теорії яскраво демонструє римський переклад грецького слова «атом» — «[[індивід]]».
Рядок 56: Рядок 56:
* Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
* Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
* К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний виданичий дім, 2010. — 234 с.
* К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний виданичий дім, 2010. — 234 с.
* [https://archive.is/20120908111844/www.philosophy.nsc.ru/BIBLIOTECA/History_of_Philosophy/LEVKIPP/LEVCIPP.htm Левкіпп — Демокрит] {{ref-ru}}
* [https://archive.today/20120908111844/www.philosophy.nsc.ru/BIBLIOTECA/History_of_Philosophy/LEVKIPP/LEVCIPP.htm Левкіпп — Демокрит] {{ref-ru}}
{{Досократики}}
{{Досократики}}
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}
Рядок 64: Рядок 64:
[[Категорія:Персоналії V століття до н. е.]]
[[Категорія:Персоналії V століття до н. е.]]
[[Категорія:Натурфілософи]]
[[Категорія:Натурфілософи]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]

Поточна версія на 15:26, 30 травня 2024

Левкіпп
дав.-гр. Λεύκιππος
Народивсябл. 500 до н. е.
Абдери чи Мілет
Помербл. 440 до н. е.
КраїнаМілет
Діяльністьфілософ, фізик
Галузьфілософія і космологія
Відомий завдякидавньогрецький філософ
Відомі учніДемокріт
Знання мовдавньогрецька
НапрямокАтомістика, Матеріалізм і Досократики

Левкіпп (грец. Λεύκιππος; прибл. 500 — †440 pp. до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст. Засновник античного атомістичного вчення. Перший з мислителів, хто припустив нескінченну множинність планет у Всесвіті.

Погляди

[ред. | ред. код]

Філософія Левкіппа вперше поєднує поняття «буття» з поняттям «першоелемент» у понятті про атом — неподільну частинку, яка рухається в порожнечі. Про Левкіппа не збереглося майже жодних відомостей, однак про Демокрита, його видатного учня, існує досить велика кількість суперечливих фактів.

Діяльність Демокрита (460–370 pp. до н. е.), за свідченнями античних авторів, була спрямована на розвиток вчення Левкіппа. Тому вчення про атомізм розглядають як теорію Левкіппа — Демокрита. В ній зберігається елейська концепція вічного, сталого і непорушного буття (як і самі атоми). Зберігається і характер чуттєвого існування (лише в уяві, а не в думці) розмаїття навколишнього світу: «Лише в уяві існує колір, солодке, гірке. Насправді ж існують лише атоми і порожнеча». На відміну від елеатів, змушених заперечувати реальність даного в чуттях руху, Демокрит приймає ідею Емпедокла і Анаксагора про множинність фундаменту світу. Поділ дійсності на нескінченну множину атомів (неподільні елементи), однакових за своєю структурою, але відмінних за формою, вагою, і нескінченну порожнечу як реальну умову руху атомів, дає змогу теоретично розв'язати проблему єдиного буття і різноманітності даної в чуттях дійсності. В понятті атома знаходить своє відносне завершення принцип індивідуалізації (розділення на нескінченну множину часточок, серед яких немає жодної абсолютно тотожної іншій) цілісно-мінливого (у іонійців) або цілісно-незмінного (у елеатів) Космосу.

Атоми рухаються і утворюють найрізноманітніші з'єднання, які сприймаються людьми як різні речі, процеси, що виникають і зникають. Але це розмаїття, стверджує Демокрит, удаване: немає різних речей, процесів, є лише різні з'єднання одних і тих самих атомів. Атомізм можна розглядати як філософське усвідомлення реальної життєвої ситуації в рабовласницькому суспільстві, адже атоми тотожні своєю неподільністю і відрізняються лише зовнішньою, тілесною формою, як і люди тотожні в своїй «людяності», але різні за зовнішністю. Ці атоми рухаються відповідно до необхідності в порожнечі, так і люди рухаються відповідно до свого місця в суспільному житті. Соціальний підтекст атомістичної теорії яскраво демонструє римський переклад грецького слова «атом» — «індивід».

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Досократики
  • Узбек Костянтин Минович.. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
  • К. М. Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний виданичий дім, 2010. — 234 с.
  • Левкіпп — Демокрит (рос.)